Конспект Дениса - вдруг кому пригодиться ;-)

Ця електронка набиралася на лекціях пустіка
Помилок , очепяток тут вдосталь:)

Координати можуть будуватися на принципі оцніки яскравості окремих пікселей в растрі середньої яскравості елементів чи піскселів через який проходить лінійний елемент шаблону або на оцінці відстані відповідних елементів символ , що розпізнається до відповідних елементів шаблону символа. Основна гіпотеза автомтаичних методів полягає в тому що кожна літера повинна однозначано відображатися в координатному простороі однією точкою
Однак , на практиці існують символи ябо літери які досить івжко розрізнити (символ нуль і літера «о» ) В цих випадках розрізрення дещо ускладнюється
існує два загалні підходи до задач класифікації образів
1) підхід на оцінці відстаней
2) розбиття координатного простору на сигмети які називають кластери
Методи основані на аналізі відстаней можуть використовувати різні мірі відстаней між двома точками простору. Декатрова відстань

Для різних застосувань можуть використовуватися і інші міри відстаней(абсолютна величина різниць координат )
Декартова міра відстаней – адекватна @Pustilk , для так званих ізоморфних просторів , таких для яких осі координат розбиті на відносно рівномірні елементи , однак для того щоб цей метод працюва добре необхідно щоб розмірності на всіх осях були приблизно однакові. Для того щоб побудувати такі простори часто нормалізують коодинати, тобто визначають інтервал значень між мінімальним та макси мальним а потім ділять відповідну координату на довжину такого інтервалу. При цьому координати лежать в межах від 0 до 1 .... бред......
якщо вони однакові за всіма координатами то можна
І тому більш загалим методом вважається метод побудови класифікуючих поверхонь. В найпростішому варіанті ці поверхні відтворюється площинами

Звичані коефіціенти можуть розглядатися як координати вектора нормалі до відповідної площини.Нормаль – це фактично перпендикуляр. Визначення координат вектора номралі еквівалентно визначенню коефіціентів рівння площини. Якщо ми хочемо провести класифікуючу поверхню між центрами двох кластерів , то ми повинні визначити координати вектора ( їх різниці відповідними координат , використати хочаб одну точку з цієї площини щоб точно визначити коефіціентами )
Для остаточного визначення коефіціетів слід визначити координати точок , потрібно визначити.....

Для того щоб розв»язати задачу на N точку потрібно всі можливі попарні комбінації
Розв»язується не система рівнянь N го порядку, а розв»язується система нерівностей. Якщо ми знак рівностей замінимо на знак більше\менше дороівнює(бред 2)
Таким чином для розв»язання задачі класифікації потрібно перевірити значення для n(n-1)/2
В таку кількість рівнянь потрібно підставити .....і одержати вектор двійкової перевірки
Процес визначення координат класифікуючих поверхонь звичайно називають процесом навчання. Для виконання процесу навчання використовуються еталонні шаблони , образи для яких спочатку визначаються координати центрів кластерів а потім на їх основі розраховуються коефіціенти всіх рівнянь
Звичайно кількість координат при розпізнаванні образів не перевищує двох – трьох дестяків , але і така кільікість потребує істотних витрат часу на розрахнунки. Задача розпізнавання відсканованих тектстів звичайно виконується в декілька етапів
1) Етап попереднього сканування. Виконується попередня розмітка тексту. Яка включає виділення рядків тексту і окремих позицій літер.
2) Сканер зчитує віднормовані елементу тексту які надалі підлягають розпізнаванню
Програмне забезпечення розпізнавання часто виконується в декілька етапів , декільками ширами ПЗ
Приклад: Ґякщо потрібно розпізнати дуже схожі літреи (0 і «о») то звичано на першому етапі формується одне неостаточне рішення , а потім уточнюється шлях гратматичного аналізу контексту в якому з»явилася неоднозначність.
Фактично на другому етапі виконується корекція слів в тексті на основі існуючих словників або компілюючих програм
В більшості випадків подібні системи розпізнавання образів можуть мати справи з різними типами шрифтів , з різними мовами подання інформації. Через це процес навчання може виконуватися в процесі обробки може виконуватися декілька разів. При виборі кількості координат простору в якому виконується розпізнавання образів потрібно враховувати , що надлишкова кількість координат сповільнює час власне розпізнавання образів , а недостатня кількість координат може призводити до більшої кількості нерозпізнаних координат або неправильно розпізнаних символів.
В системах штучного інтелекту методи розпізнавання образів використовується для розв»язання різних задачах дво і тримірних картин і сцен. В більшості випадків при аналізі растрової графіки викоистовується фактичні геометричні координати , але при необхідності аналізу і розпізнавання ситуації у різних виробничих процесах часто доводиться використовувати факторні простори.і

Лекція 2
Побудова координат для координатного підходу для розпізнавання образів

вимоги до координат
1) координати повинні бути числовими або порядково пронумерованими
2) координатний простір був ізоморфний
3) нормування координат так , щоб діапазон значень вкладався в інтервал від 0 до 100% чи від -100% до + 100% чи від -1 до +1
Для побудови координат для розпізнавання друкованих літер частіше за все використовують растрові або сигментні шаблони відображення символів або знаків

існує декілька типів визначення координат:
1) яскравість точок растра
2) відстань від точок растра до відповідних елементів щаблону
Таким ином кілкість координат відповідає кількості точок в растрі символі(кількість сегментів в символі)

Використання мереж для вирішення задач

Експертні системт

При проектування експертних систем виникають додаткові етапи
Спочатку експСист розроблюються на рівні прототипів для вирішення конкретних задач в суворо обмеженій предметній області

формати

після «етого» зазвичай реалізується базовий екземпляр системи для якого виконується відлагодження та досвідна експлуатація
після успішної дослідної експлуатації можна прийняти рішення про створення оболочки або простої експертної системи яка включає шаблони для заповнення , правил , фіктів та діалогів
після цього узагальнену систему дебажать на задачах базової предметної області
І тільки після успішгошного дебага .........
Система побудована на основі заповнення пустої експертної системи є більш гибкою і дозволяє розширювати базу данних та знань того після запустку експСистеми на базі пустої оболонки може продовжуватися процес її заповнення знаннями. Ці задачі вирішуються системні аналітики (постановщики задач) та інженери знань які заповнюють Базу Знань правилами та фактами
Роль системного аналітику: визначення основні характеристики чи координати просторово-предметної області в яких створюютьсят об»єкти та аналізуються ситуації пов»зані з ними

Які має набір координат який має орієнтац
Простір параметрів та рефакторний





В цих словниках для кожного слова виділяється основа
Словоформа – всі можливі